МИ

Інформація з Surgebook

Опубліковано: 20.01.2023

Статус: Завершено

Обмеження: Ні

Час: 3 хв

Вподобань - 2. Коментарів - 0. Переглядів - 2031

Жанри: Підлітки та молодь, Поезія, Творчість

Збірка, що містить вірші, які писались у 2022-2023 роках з намаганням створити щось нове, цікаве й дуже класне. Тож саме зараз, тобі, шановний читачу, пропонується побачити мої старання у цій книзі. Приємного читання!

Осінній Спогад

Я пам’ятаю осінь ту яскраву, золоту,
Коли сидів й вигадував баладу я нову,
Коли усе переросло у вірші про кохання,
А зараз спогад цей,
Викликає лиш зітхання…

Дума Школяра

Заглядає сонце у вікна,
У нашім класі,
Все ніби зупинилось в часі.
Та поміж інших,
Ти ніби чарівна картина,
Яку створила якась магічна сила,
А я захоплений красою твоєю,
Думаю як бути із тобою.
Бо сяйво твоїх барв,
Палає краще ніж полум’я життя.
І може хтось собі гадає,
Що нерозумне я дитя.
Та як тут бути нерозумним?
Коли такої як вона,
Не зустрічав ніколи я,
За усе своє життя?

Містична Ніч

Світло із вікон,
У кімнаті купа портретів й жодних ікон.
На столі солодке біле,
Ось, що єднало нас тієї ночі.
Я часто заглядав у твої блакитні ясні очі!
Навколо був безшумний ліс.
Та у домі тому ми були одні.
Поруч було вогню тління,
Біля нас картина,
Формату бісероплетіння.
У голову вдаряло солодке вино,
А плечі мої огортало твоє тепле руно.
Ти не така як усі,
А ще й фанатка Вавилона.
Хочеш щоби я був,
Вічним гостем твого лона.
Ти добірка загадок,
Але як на мене - це доволі ОК.
Над головою на стіні,
Висіла золота підкова,
Що дарувала малі неясні тіні.
У вікні раптово бачу лишень голі пні.
На твоїх губах була чорна помада,
Хоч ти чорного не любиш,
Солодкий поцілунок,
Заради нього своє життя,
Вже точно згубиш.
Але щось ось тут не так!
В полум’ї у коминку,
Змінився колір на багряний.
На плечі у тебе дивна синя руна,
У очах відтінок сірий,
Того ще не було зо півгодини тому.
І нарешті розумію,
Що потрапив до полону,
Якогось лиха невідомого,
Що свої наміри ще не сформувало…

Вони та МИ

Їх гріло вогнище у коминку старому,
Нас гріло тепло наших рук,
Попри денну втому.
У них до ранку палало полум`я вогню,
А між закоханими нами,
Палала лінія вогню.
І хоч вона була малою,
Як і все наше багаття,
Вона приносила нам щастя,
У лісі темнім тому.
І це вже точно було краще,
Ніж тепло у домі,
В якому немає,
Місця вираженню чуття людському.

Чудова Ніч

Ніч. Квартира в кінці міста.
Ми такі подібні, ніби із одного тіста.
Після випитого ігристого,
Скоштували ми, молочного пористого,
А потім затягнуло нас вишневе куриво,
Що згодом легені покрила густа кіптява.
У роті смак типу фруктового саду:
При поцілунку чую,
Суміш вишні й полуниці,
Задивляюсь закохано,
У твої безмежні зіниці.
Полуниця з'явилася від орбіту,
На губах відтінки світлого напою.
Почуваюсь ніби у раю,
Коли дивлюся за тобою,
То в думках покидаю я орбіту,
Про наші стосунки,
Хочу розповісти усьому світу.
Але для початку, ми поспостерігаємо,
За зорями в небі на даху,
І зустрінемо світанок разом зранку,
А потім насолодимось сяйвом Сонця,
Увесь день і до нової ночі.
Коли настане знову мить,
Що подивлюся знову я сміливо,
У твої чудові очі!