Нічні Листи

Інформація з Surgebook

Опубліковано: 11.02.2023

Статус: Завершено

Обмеження: Ні

Час: 2 хв

Вподобань - 3. Коментарів - 0. Переглядів - 1931

Жанри: Підлітки та молодь, Поезія, Творчість

Збірка віршів, що вирізняються своєю римою та загальною приємністю й легкістю. Окремо варто виділити й вірш із наявністю магії та спокійні вірші нічного часу. Приємного читання!

Зустріч Минулої Ночі

Минула ніч - була місцем для нас двох.
Зоряне небо огортало,
Своєю ковдрою обох.
Та цілі ночі я дивлюсь у твої яснії очі!
Недосипав я безліч ночей,
Споглядав на сяйво місяця,
Яке торкалось твоїх очей,
Та твоїх плечей.
Біля нас у невеликому вазоні,
Стояла купка лілей,
І я відчував ніби це все видіння сонні.
Але врешті-решт я зрозумів,
Що мені поталанило зустрітися,
З тобою минулої ночі.
Та розповісти усе,
Чого нестали свідком у минулому,
Твої блакитні очі!

Таємнича Ніч

А, що тепер?
На цьому даху,
Пишу розповідь нову!
Споглядаю на твої оголені плечі,
Та чути нам з якогось дому,
Плач якоїсь малечі.
Позаду гори й кручі,
А біля нас птахи ревучі,
Яких раптово забрали дивні вітри,
Як й проблеми тієї сім'ї.
І все стало, як було, знову, по-старому.
Лиш Я і ТИ, колись та комусь,
Переповімо якось побачене знову...

Розповідь Зачаклованого

Серед ночі я чую шорох миші,
У повній тиші,
Але йду я далі по лісам та хащам,
І чую голос пугача та сонного півня.
У мене в голові складаються враження,
Що життя це ніби гра складного рівня.
Я запам'ятав її обличчя,
І чудово розумію,
Що вона відкриває,
Щоночі портал у потойбіччя.
Купа дзеркал та безліч,
Дивних символів і знаків,
І серед дивної цієї ночі,
Сяйво місяця до ранку закрили,
Хмари дрімучі.
У моїх словах було б більше деталей,
Але вже усім зрозуміло,
Чиї очі мене при ворожили,
Та з ким до свого скону,
Моя душа залишилась,
Щоночі ворожити...

Моя Закоханість у Деталях

Я фанат твоїх оголених плечей,
Моє серце палає невтомно,
Як і сяйво твоїх очей.
Мені так подобається твого зросту тінь,
Що будь-кому ось це усе,
Казати було б лінь.
Така висока й струнка,
Впевнена й крута.
А я і далі думаю про тебе,
Згадую коли ти питала,
У когось-щось про мене.
Ночами розглядаю твою фотокартку,
І у роздумах про тебе,
Перебуваю до нового ранку!

Лист до Незабутньої

Я пам'ятаю листопад,
Яскравий день коли під,
Твоїм вікном співав я серенад.
Усе життя своє шукав себе,
Присвячував часи читанню,
Величної літератури,
Та не досипаючи ночей,
Набирав складні тексти на клавіатурі.
Відчай був частим гостем моїх очей,
Згодом, я зрозумів,
Що на слова не скупий.
Настає новий день,
Мені треба писати вірш новий!
Не вірив я у знаки й не ставив собі ціль,
Але подумки я вічно жив у країні мрій.
Я довго йшов до цього часу,
І саме зараз я точно знаю,
Що успіх свій я зараз творю!
Не знаю, скільки так буде?
Але вірю в добро,
І те, що Сонце знову зайде у моє вікно!